20 жовтня – Всесвітній день боротьби з раком молочної залози
Мета дня – звернути увагу жінок на серйозність ризиків захворювання раком молочної залози, поінформувати їх про вирішальні чинники у запобіганні раку грудей, про профілактику і лікування цього захворювання.
Міжнародним символом організацій і приватних осіб, котрі підтримують програму боротьби з раком молочної залози є рожева стрічка (англ. pink ribbon).
За статистикою ВООЗ, рак грудей є найбільш розповсюджений вид раку серед усіх онкологічних захворювань у жінок. В Україні рак грудної залози теж лідирує серед жіночих онкологічних хвороб: щорічно близько 16,5 тис. жінок дізнаються про свій діагноз, а щогодини від раку грудей помирає одна жінка. Головна причина високої смертності від цієї хвороби в нашій країні – пізня діагностика. Кількість випадків раку молочної залози в розвинених країнах різко зросла після 1970-их років. Це пояснюють, зокрема, зміною стилю життя населення розвинутих країн (наприклад, в сім’ях зменшилася кількість дітей, і термін годування грудьми скоротився).
Фактори ризику, які підвищують можливу появу цієї недуги:
- Старіння: з віком ризик підвищується.
- Мутації деяких спадкових генів. За даними AnticancerFund, аномальні гени – причина менше 10% раку молочної залози.
- Коли у найближчого родича – мами, тата, сестри, дочки, брата – був рак, особливо якщо його діагностували родичу до 45 років. Якщо ряд членів родини має рак грудей/яєчників у молодому віці, слід перевірити гени. BRCA1 та BRCA2 – головні гени, залучені у сімейні форми раку грудей. При мутації BRCA1 ризик виникнення раку – аж 80-85%
- Якщо у вас уже був рак молочної залози, підвищується ризик повернення хвороби у цю ж залозу, і ризик появи раку в іншій.
- Більше ризикують і жінки, у яких "місячні" почалися до 12 років і закінчилися після 55-ти.
- Ті, хто не народжував і хто народив після 30-ти.
- Збільшує ризик і використання оральних контрацептивів, особливо до першої вагітності. Якщо жінка не користується таким захистом більше 10 років, тоді ризику більше немає.
- Підвищує ймовірність раку і гормонозамісна терапія після менопаузи. Якщо після неї минуло 5 років, ризик зникає.
- Якщо у дитинстві чи підлітковому віці вас лікували радіотерапією, ризик у дорослому віці теж збільшується.
- Зайва вага та ожиріння, особливо після менопаузи.
- Алкоголь та куріння, але як саме вони збільшують ризик – досі не встановлено, але з’ясовано як факт.
До факторів ризику належить також недостатнє вигодовування груддю, часті аборти, травми молочної залози, порушення сексуального життя, малорухомий спосіб життя, недостатнє вживання фруктів і овочів та стреси.
Підвищують ризики і супутні гінекологічні та ендокринні патології. Адже молочна залоза – гормонозалежна, чутливо реагує на будь-які зміни у яєчниках, надниркових залозах, щитоподібній залозі тощо.
Найбільше ризикують саме жінки старшого віку, тож їм слід бути особливо уважними до свого здоров'я.
ЯК ВИЯВИТИ РАК НА РАННІХ СТАДІЯХ
Якщо не помічаєте в собі ніяких патологій грудей, достатньо раз на рік сходити на обстеження до мамолога і зробити УЗД (точність методу – 87%, дозволяє виявити лише новоутворення більше 1 см).
Менше 5% випадків раку молочної залози виникає у жінок, яким ще не виповнилось 35 років.
Жінкам від 40 до 50 років також слід раз на три роки проходити мамографію, а після 50 років – щодва роки.
Мамографія – найефективніший метод ранньої діагностики патології молочної залози, дозволяє виявити пухлини від 0,3 см з достовірністю 75-95%.
Мамографія, як й інші дослідження, проводиться в першу фазу менструального циклу (з 5-го по 12-й день), відлік ведеться від першого дня менструації.
Окрім того, бажано раз на місяць обстежувати себе самостійно.
Насамперед, якщо жінка виявила у себе незрозуміле ущільнення у молочній залозі, почервоніння, виділення з соска, деформацію його чи самої молочної залози, одразу має звернутися до фахівця.
У жодному разі не займайтеся самолікуванням.
На ранніх стадіях рак молочної залози може не викликати болю чи яких-небудь інших симптомів. Лише з ростом пухлини з'являються зміни, коли слід насторожитися:
- ущільнення, припухлість у молочній залозі, поруч з нею чи під пахвою
- зміна розміру чи форми молочної залози
- виділення із соска
- зміна кольору шкіри на залозі чи її зморщення або утворення на зразок лимонної шкірки
- відчуття набрякання передпліччя
- зміни соска (поглиблення, втягування, дряблість, злущування)
- збільшення лімфовузлів (під пахвами, над чи під ключицями).
Якщо біль чи набрякання грудей є постійними, це також повинно вас насторожити і спонукати до візиту лікаря.
Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.
Близько чвертi пацiєнток з пухлинами молочних залоз звертаються уже на занедбаних стадiях – ІІІ та IV.
Іноді це може коштувати людині життя.
Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного лікування, то у разі запущених форм раку призначають комплексну терапію: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо.
Якщо ви щось у себе помітили, одразу панікувати не варто: у 55-70% жінок лікарі виявляють не рак. А 8 з 10 жінок, у яких під час обстеження виявили пухлини, вони виявилися доброякісними.
Профілактика
Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря:
- -мамолога — не рідше одного разу на 1–2 роки;
- -жінкам старше 50 років — щодва роки здійснювати мамографічні обстеження.
Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря!
Лікар-онколог Зарецький О.К.
